Home » 2016 » Січень

Monthly Archives: Січень 2016

Метод помидора

Увага! Увага! На нашому сайті новий цікавий матеріал “Міні-музей “Такий знайомий кілограм”! 

 

Бывало ли у вас в жизни, когда дел невпроворот, все валится из рук, а тут ещё «умные» советуют что-то? Вот тогда вы и превращались в помидор – красный от злости, раздражения и бессилия.таймменеджмент

 Чиполино из сказки Джанни Родари советовал сеньору Помидору:

«Да не злитесь вы так, от злости витамины пропадают!»

 

Но оказывается нужно не превращаться в помидор, а иметь помидор-таймер и знать принципы МЕТОДА ПОМИДОРА.

ПОМИДОРНЫЕ ШАГИ

ШАГ 1.  Запаситесь ручкой, листами бумаги или блокнотом и ТАЙМЕРОМ (можно в виде помидора:).таймменеджмент

таймменеджментШАГ 2. В блокноте составьте список дел на день (важных и срочных). Разбейте их на задачи, которые можно выполнить в течение 25 минут.

ШАГ 3. Пронумеруйте все дела от самого важного и срочного до наименее важного и срочного.

ШАГ 4. Запустить таймер на 25 минут и приступайте к выполнению задания. таймменеджмент
Концентрируйтесь только на его выполнении, не отвлекайтесь!!!

ШАГ 5. Нарисуйте помидор в Листе ОЦЕНИВАНИЯ. Вы это заслужили!!!

ШАГ 5. ПЕРЕРЫВ – 3-4 минуты.

ШАГ 6. ПОВТОРИТЕ ШАГИ номер 4 и 5 четыре раза. НЕ НАРУШАЙТЕ РИТМ!

ШАГ 7. Сделайте перерыв – 20 минут.

ШАГ 8. ПОВТОРЯЙТЕ «ЦИКЛ ИЗ 4 ПОМИДОРОВ» столько, сколько сможете.

таймменеджмент

НЕСКОЛЬКО ПОЧЕМУ???

  1. Почему помидор?

У автора метода итальянца Франческо Чирилло был таймер-помидор, отсюда и название. Если у ватаймменеджментс аллергия на помидоры, вы можете использовать таймер-лимон, таймер-апельсин, таймер-котик. «Живой таймер» как игрушка, «друг» и вносит в жизнь немного радости. И оценивая сделанное, приятнее и эффективнее для восприятия считать «помидоры», а не время.

  1. Почему нужен таймер?

Таймер – это кнут и пряник ваших дел. Кнут – поскольку подгоняет и контролирует (влияя на внутреннюю мотивацию), а пряник – потому что в конце дня, подсчитывая количество «помидоров», вы получаете вознаграждение в виде удовольствия от количества сделанного. Помидор начинается со звонка и звонком заканчивается. Таймер – символ начала и окончания работы и зрительно, и аудиально.

  1. Почему 25 минут?

Это наиболее оптимальное время для автора метода. НО! Каждый может выбрать для себя «свое» время и свой помидор. таймменеджментКто-то любит маленькие помидорки-черри, а кто-то крупные вида «воловье сердце».  Главное – время должно быть подобрано таким образом, чтобы и задачу выполнить, и не устать, и работать в высокой степени концентрации внимания.

  1. Почему есть перерывы?

Частые перерывы улучшают скорость мыслительной деятельности, концентрацию внимания и повышают работоспособность.

  1. Почему перерывы по 4 минуты?

Длительные перерывы «расхолаживают» и потом сложно возобновить полноценную работу. Без перерывов сложно удерживать внимание и быть сконцентрированным.

  1. Почему нужно работать только по предварительному плану?

План – это дорожная карта ваших действий. Если он готов, то вы просто идете по дороге (выполняете нужную задачу). Если его нет, вы дорогу ищете, и задача не выполняется.

План должен быть конкретный и учитывать приоритетность задач. От «важно-срочных» и «важных» до остальных.

  1. Почему нужно записывать количество сделанных помидоров?

Для мониторинга. Чтобы оценить свою продуктивность на основе подсчета сделанных помидоров и планировать количество помидоров в будущем. Чтобы определить, какие задачи не были выполнены в срок и проанализировать причины. Чтобы в следующий раз разбивать более крупные задачи на мелкие и «вписывать» их в 25 минут.

  1. Можно ли «разрезать» помидор?

НЕТ. Помидоры нужно есть только целыми. Главное – не отвлекаться на различные помехи. Быть собранным и сконцентрированным только на задаче, которая выполняется!

  1. Что делать, если отвлекают?

Если это не важно – не реагировать, если важно – просто записать в список дел и забыть до окончания помидора, если очень важно – прервать помидор и переключиться на эту задачу, но помидор при этом не засчитывается и нужно все начинать сначала.

  1. Что делать, если помидор закончился раньше?

Подумать о планировании. Вы себя недооценили, и можете за 25 минут сделать больше, чем вы рассчитывали.

таймменеджмент

Как бы не называли помидор в прошлом: и золотое яблоко, и псинка, и «сатанинське бадилля», сегодня он стал символом рациональности в организации деятельности человека, благодаря креативным дизайнерам, создавшим помидор-таймер и Франческо Чирилло, который применил метод работы по помидору.

Его последователи описали собственный опыт в книгах. Вы тоже можете приобщиться к ПОМИДОРНОЙ РЕВОЛЮЦИИ.

Метафори в педагогіці й психології. Бджола і муха

метафори педагогікаПро бджолу і муху згадують, коли потрібно описати різні погляди на життя.метафори педагогіка

Щось на кшталт відомого всім опису склянки. Яка вона: напівпорожня чи напівповна? Оптиміст називає склянку наполовину повною, звертаючи увагу на позитивне, а песиміст – «наполовину порожньою» – концентруючись на негативному.

Притча про бджолу і муху

метафори педагогікаНа лузі росли квіти. Над ними літали бджоли. Там була і муха. До неї підлетіла маленька бджілка і запитала, чи не бачила вона білі лілії.

Муха здивовано глянула на бджілку та відповіла, що ніколи не бачила на лузі ніяких лілій, але вона може показати велику канаву з брудною водою та купами сміття.метафори педагогіка

 Та бджілку погукали досвідчені бджоли. «Не слухай муху, – сказали вони, – не бачили ми ніколи брудної канави, на лузі лише запашні квіти».

Так і серед людей: одні називають життя добрим і прекрасним як запашні квіти, а інші – брудним та поганим як канава з купою сміття.

Цікавою може бути і метафора, заснована на науковому експерименті.

Вчені досліджували поведінку бджіл та мух. метафори педагогікаУ порожню прозору пляшку помістили муху та бджолу.
Бджола одразу полетіла туди, де було більше світла, і намагалася вибратися з пляшки в одному напрямку. Муха літала всередині пляшки хаотично, у різні сторони. І після багатьох спроб таки знаходила вихід з пляшки.  Отже, якщо людина намагається випробовувати різні варіанти вирішення проблеми, вона – муха?!

Може інколи бути мухою і не так вже й погано?

 

Метафори в педагогіці й психології. Про навчання

У ХІХ столітті в своїх педагогічних творах К. Д. Ушинський так описував навчання свого часу:

«… Навчання, яке пройшли ми в наших гімназіях, можна порівняти з п’яним візником, у якого погано ув’язана поклажа; він знай жене вперед і вперед, не оглядаючись назад, і привозить додому порожній віз, вихваляючись тільки тим, що проїхав велику дорогу» [с. 108].

Ушинський К. Д. Вибрані пед. твори : у 2-х т. – Т. 2 / К. Д. Ушинський / За ред. О. І. Пискунова. – К. : Рад. школа, 1983.– 359 с.

метафори педагогіка

Минуло 150 років і…

У сучасних школах навчання за новими програмами можна було б порівняти з їздою на машині зі швидкістю 250 км/год.метафоривпедагогіці

Учень, який їде в машині з учителем, може розгледіти лише! обриси деяких предметів та здогадатися про їх призначення за коротким словесним описом вчителя (чи пошуком в Інтернеті), можливо, за малюнком, який йому покажуть.

 

Про можливість вийти з машини, зупинитися біля реального об’єкту, яким зацікавився, спостерігати чи досліджувати його – годі мріяти. Швидкість не можна втрачати!

Кожного дня нова тема, нова ідея, новий спосіб – подумати про вчорашнє часу немає!..

метафори педагогікаУчня нудить від швидкого руху, незрозумілості навколишнього, яке пізнається лише зі слів вчителя! Учню дуже хочеться зупинитися! Хоч на мить!

Але це заборонено!!! Не зупинятися! Немає часу на обговорення! Не витрачати час на цікаві «безглузді» справи! Дивитися і слухати більше-більше-більше…

 

Тож сьогоднішнє навчання як «американські горки»: вгору-вниз, вгору-вниз… Швидко, ще швидше… Захоплює подих! Але… після атракціону залишається сумнівне задоволення…, а після ТАКОГО навчання – ??????????

метафори педагогіка

 

Сторітеллінг – історія про історію

Жив – був Сторітеллінг. Він був невеличкого зросту, тендітної статури, і більш за все любив розповідати сторітеллінгісторії. Всі історії, які він озвучував, траплялися з ним або його друзями, з предметами, які його оточували, з тваринами і рослинами, які він бачив щодня. Інколи він розповідав історії про те, що прочитав в енциклопедіях чи словниках. А інколи його історії були подібні статтям підручників, але, звичайно, більш захоплюючі.

Коли Сторітеллінг розповідав історію, то виглядав вище, масивніше. Його голос заворожував слухачів, і вони ніколи не йшли, не дослухавши до кінця. Всі історії були не тільки цікавими, а й повчальними. Але те, що вони чомусь навчають, люди здогадувалися пізніше.

Так би і жив Сторітеллінг далі тихо й спокійно, але раптом він став відомим. Люди почали переказувати його оповідки, користуватися його прийомами, намагалися вчити закони створення та оповідання історій. Сторітеллінгу ставало сумно, бо люди почали називати Історією звичайну неемоційну та безсюжетну Розповідь, дивний Опис чи чітке Визначення; в історію не брали Інтригу й Метафору, історія деколи ставала Маніпуляцією.

І тоді Сторітеллінг вирішив написати поради про написання історій, які ми вам і пропонуємо прочитати і переглянути.розвиток мовлення

Поділись з друзями